людиновбивчий
ЛЮДИНОВБИ́ВЧИЙ, а, е, книжн.
Стос. до людиновбивства.
Справжній літературний хист притаманний творам В. Кребс, Д. Завроцького, Р. Рильського – вони намагаються передати психологічні переживання учасників подій, а особливо ті драматичні почуття, що заважають їм бути безсторонніми у відтворенні страшних людиновбивчих картин (з наук. літ.);
Генріх Белль так само, як і Ремарк, як Хемінгуей, також пройшов війну, він бачив її на власні очі і знав, як працює людиновбивча машина (з навч. літ.);
Голова Івано-Франківської обласної організації Всеукраїнського товариства політичних в'язнів і репресованих Орест Дичковський, виступаючи, нагадав присутнім, що “українці мають вимагати офіційного засудження комунізму як людиновбивчого режиму, що забрав життя мільйонів безневинних, жінок і дітей” (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)