людославний
ЛЮДОСЛА́ВНИЙ, а, е.
Славний, знаменитий.
А що вже грав [кобзар], то, знаєте, втинав Отак, що й не пособить сила божа, – Про трьох братів, про Хмеля й Богуна, Про людославне наше Запорожжя (І. Драч);
– На людославну Січ подамся. А потім із запорожцями піду ляхів бити (В. Чемерис).
Словник української мови (СУМ-20)