люстриновий
ЛЮСТРИ́НОВИЙ, а, е, заст.
Пошитий з люстрину.
– Що за гарну спідницю я їй справив! люстринову (Г. Квітка-Основ'яненко);
Ярина відчинила скриню, набиту віном. До самого полудня перебирала рушники з півниками, квітчасті скатертини, сорочки льняного полотна, сукні люстринові (П. Панч).
Словник української мови (СУМ-20)