лютуватися

ЛЮТУВА́ТИСЯ¹, у́юся, у́єшся, недок.

Те саме, що лютува́ти¹.

Негода зруйнувала усі мої плани. Я лютувавсь не менш за негоду, і хоч сьогодні втихомирилось.., навіть одлига, а в серці мому [моєму] таки лишився жаль за втраченим часом (М. Коцюбинський).

ЛЮТУВА́ТИСЯ², у́ється, недок., заст.

Пас. до лютува́ти².

Значення в інших словниках

1. лютуватися — лютува́тися 1 дієслово недоконаного виду виявляти хижацтво, кровожерність, злість; виявлятися з надзвичайною силою — про мороз, негоду тощо лютува́тися 2 дієслово недоконаного виду паятися рідко  Орфографічний словник української мови
2. лютуватися — -уюся, -уєшся, недок. Те саме, що лютувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лютуватися — БУШУВА́ТИ (про стихійні явища — діяти, виявлятися дуже бурхливо, з великою руйнівною силою), БУРХА́ТИ, ВИРУВА́ТИ, НУРТУВА́ТИ, НУРТУВА́ТИСЯ, БУЯ́ТИ рідше, БІСИ́ТИСЯ підсил., БІСНУВА́ТИСЯ підсил., ЛЮТУВА́ТИ підсил., ЛЮТУВА́ТИСЯ підсил. розм.  Словник синонімів української мови
4. лютуватися — ЛЮТУВА́ТИСЯ¹, у́юся, у́єшся, недок. Те саме, що лютува́ти¹. Негода зруйнувала усі мої плани. Я лютувавсь не менш за негоду, і хоч сьогодні втихомирилось.., навіть одлига, а в серці мому [моєму] таки лишився жаль за втраченим часом (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
5. лютуватися — Лютува́тися, -туюся, -єшся гл. 1) = лютувати 1. 2) Паяться.  Словник української мови Грінченка