лямівка
ЛЯМІ́ВКА, и, ж.
Вузька смужка тканини, хутра і т. ін., пришита до краю одягу, взуття тощо як прикраса.
Виробив [кушнір] її [шкуру] напрочуд, Дав червоную лямівку, І продав її (Леся Українка);
Біля ніг його стояв невеличкий чемодан у синьому чохлі з червоними лямівками (В. Собко);
В одному з курганів Шестовицького могильника ґудзики пришиті до шовкової лямівки [одягу] (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)