ляп

ЛЯП, ЛЯП-ЛЯ́П, ЛЯП-ЛЯП-ЛЯ́П, виг.

1. Звуконаслідування, що означає падіння чого-небудь на поверхню, удар по поверхні.

Сядемо на березі, ноги у воду зануримо: ляп-ляп! І зникне одразу небо, лише чорна каламуть зостанеться (К. Гриб);

Павло став поволі перегрібати п'ятірнею кушир і раптом: ляп-ляп – карась, широкий, у долоню, і червоний, мов з міді (Григір Тютюнник).

2. Уживається як присудок за знач. ля́пати 1–3.

Вам на бриль ціла лопатка глини: – Ляп! (Остап Вишня);

Пташки із гнізда додолу якось ляп – Лисичка зараз хап та хап (Л. Глібов);

Вовк повернувсь другим боком, усунув хвоста в ту проломину та ляп, ляп хвостом (Ганна Барвінок);

Хтось мене ляп по руці (М. Коцюбинський);

Коли це гусак .. по воді крилами ляп-ляп-ляп! (Остап Вишня).

3. у знач. ім. ляп, у, ч., розм. Те саме, що ля́псус.

Воротар відіграв дуже впевнено, незважаючи на ляп, і це дуже тішить (із журн.).

Значення в інших словниках

1. ляп — ляп вигук незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. ляп — див. бух; падати  Словник синонімів Вусика
3. ляп — 1》 род. -у, ч. Промах, помилка. 2》 виг., розм. Уживається як присудок за знач. ляпати 1), 2). Тяп та ляп — див. тяп.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ляп — У, ч. Невдача, промах. Ляп вражає особливо (ПіК).  Словник сучасного українського сленгу
5. ляп — ЛЯП, виг., розм. Уживається як присудок за знач. ля́пати 1, 2. Пташки із гнізда додолу якось ляп — Лисичка зараз хап та хап (Гл., Вибр., 1951, 125); Вам на бриль ціла лопатка глини: — Ляп!...  Словник української мови в 11 томах
6. ляп — Ляп! меж. Шлепъ, хлопъ. Не рад лях, що по уху ляп, а він хоче і вдруге. Ном. № 868.  Словник української мови Грінченка