лямівка
ЛЯМІ́ВКА, и, ж. Вузька смужка тканини, хутра і т. ін., пришита до краю одягу, взуття як прикраса.
Виробив [кушнір] її [шкуру] напрочуд, Дав червоную лямівку, І продав її (Л. Укр., IV, 1954, 199);
Їхав у блискучій візантійській зброї молодець у червоному плащі з парчевою лямівкою (Оп., Іду.., 1958, 133).
Словник української мови (СУМ-11)