ляпіс
ЛЯ́ПІС, у, ч.
Безбарвна кристалічна сіль (сплав нітрату срібла і калію), що використовується в медицині, фотографії, для сріблення металів тощо.
Де боляче – до рани ляпіс! Не загниє, зупинить кров! (В. Еллан-Блакитний);
Лікувальна дія ляпісу полягає в придушенні життєдіяльності мікроорганізмів (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)