ляпіс —
ля́піс іменник чоловічого роду кристал
Орфографічний словник української мови
ляпіс —
-у, ч. Кристалічний сплав нітратів аргентуму і калію, що використовується в медицині як в'яжучий, протизапальний та припікальний засіб.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ляпіс —
ЛЯ́ПІС, у, ч. Безбарвна кристалічна сіль (сплав нітрату срібла і калію), що використовується в медицині, фотографії, для сріблення металів тощо. Де боляче – до рани ляпіс! Не загниє, зупинить кров! (В.
Словник української мови у 20 томах
ляпіс —
ля́піс (від лат. lapis – камінь) азотнокисле срібло. Застосовують для виготовлення фотоматеріалів, дзеркал тощо; в медицині – протимікробний і припікальний засіб.
Словник іншомовних слів Мельничука
ляпіс —
(нітрат срібла) АgNO3, неорганічна сполука; безбарвна водорозчинна речовина; має окислювальні, бактерицидні та стягувальні властивості; застосовується при виготовленні дзеркал, для одержання ін. солей срібла, в медицині (для припікання).
Універсальний словник-енциклопедія
ляпіс —
Ля́піс, -су, -сові
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
ляпіс —
ЛЯ́ПІС, у, ч. Безбарвний кристал, що використовується в медицині як в’яжучий, протизапальний та припікальний засіб. Де боляче — до рани ляпіс! Не загниє, зупинить кров! (Еллан, І, 1958, 280).
Словник української мови в 11 томах