ляпіс

ЛЯ́ПІС, у, ч. Безбарвний кристал, що використовується в медицині як в’яжучий, протизапальний та припікальний засіб.

Де боляче — до рани ляпіс! Не загниє, зупинить кров! (Еллан, І, 1958, 280).

Значення в інших словниках

1. ляпіс — ля́піс іменник чоловічого роду кристал  Орфографічний словник української мови
2. ляпіс — мед., пекельний камінь, нітрат срібла.  Словник синонімів Караванського
3. ляпіс — -у, ч. Кристалічний сплав нітратів аргентуму і калію, що використовується в медицині як в'яжучий, протизапальний та припікальний засіб.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ляпіс — ЛЯ́ПІС, у, ч. Безбарвна кристалічна сіль (сплав нітрату срібла і калію), що використовується в медицині, фотографії, для сріблення металів тощо. Де боляче – до рани ляпіс! Не загниє, зупинить кров! (В.  Словник української мови у 20 томах
5. ляпіс — ля́піс (від лат. lapis – камінь) азотнокисле срібло. Застосовують для виготовлення фотоматеріалів, дзеркал тощо; в медицині – протимікробний і припікальний засіб.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. ляпіс — (нітрат срібла) АgNO3, неорганічна сполука; безбарвна водорозчинна речовина; має окислювальні, бактерицидні та стягувальні властивості; застосовується при виготовленні дзеркал, для одержання ін. солей срібла, в медицині (для припікання).  Універсальний словник-енциклопедія
7. ляпіс — Ля́піс, -су, -сові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)