лярва —
-и, ж., зневажл. Гуляща жінка, шльондра, курва.
Великий тлумачний словник сучасної мови
лярва —
ЛЯ́РВА, и, ж., розм., лайл. Розпусна жінка; шльондра (у 2 знач.). Стільки бідною [Музою] торгували, стільки вже продавалась сама, що назвать її лярвою мало, а сильнішого слова нема (В. Симоненко); – Дівчата повинні бути інтелігентні. Такий нюанс.
Словник української мови у 20 томах
лярва —
И, ж., лайл. 1. Проститутка. Тоді в кутку побачив Сосюрині кальсони, що туго, наче пружина, обвив зміїний хвіст подільської лярви (Володимир Даниленко). Факультативно їй іще вдавалося бути лярвою, стервою, курвою і просто сукою (Л. Дереш).
Словник сучасного українського сленгу
лярва —
(-и) ж. крим.; згруб. 1. Злодійка, яка видала спільників. БСРЖ, 327; СЖЗ, 62; ЯБМ, 1, 527. 2. жрм. Повія; жінка легкої поведінки. — Що ж це ви прицінюєтесь до моєї супутниці? Вона надто дорога, — На дідька лисого нам потрібна ця любка.
Словник жарґонної лексики української мови
лярва —
Привид, личина
Словник застарілих та маловживаних слів
лярва —
Ля́рва, -ви ж. Потаскуха. Чуб. І. 90. Ах ти паскудо, лярво безноса! Подольск. г.
Словник української мови Грінченка