лярва
ЛЯ́РВА, и, ж., розм., лайл.
Розпусна жінка; шльондра (у 2 знач.).
Стільки бідною [Музою] торгували, стільки вже продавалась сама, що назвать її лярвою мало, а сильнішого слова нема (В. Симоненко);
– Дівчата повинні бути інтелігентні. Такий нюанс. А у Франя, сам бачиш, який контингент – лярви. Хіба їх можна начальству чи партійним шишкам пропонувати? (Ю. Винничук).
Словник української мови (СУМ-20)