лящ
ЛЯЩ¹, а́, ч.
Прісноводна риба родини коропових із пласким тілом.
В ставу було чималенько Лящів; Ніхто їх не ловив (Л. Глібов);
– Колись так ловили [рибу], що насилу було додому дотириш... Лящ – по пуду! (Остап Вишня);
Сіли в коло, дістали кому що Бог послав: в'яленого ляща, півпаляниці, кільце ковбаси (О. Бердник).
ЛЯЩ², а́, ч., розм.
Те саме, що ля́пас.
Оце тобі похорон, а оце – весілля! – другим лящем порівняв фарбу на лицях Данька (М. Стельмах);
Він зіщулився, чекаючи гарячого ляща. Та раптом відчув на обличчі такий палкий поцілунок (В. Малик).
Словник української мови (СУМ-20)