лікарювання
ЛІКАРЮВА́ННЯ, я, с., розм.
Дія за знач. лікарюва́ти.
Багато дечого бачив доктор Масловський за тридцятичотирьохлітнє лікарювання (Остап Вишня);
Трапилoся Кунцові – він тоді за панським звіром доглядав і в лісі мешкав – таке, що міг він ту панську дитину, в лікарюванні сам нічого тобто не тямлячи, врятувати (Н. Королева);
Великий князь, прочувши про це, прислав до нього лікаря, дуже вправного у лікарюванні, вірменина родом та вірою (Валерій Шевчук).
Словник української мови (СУМ-20)