лікарів
ЛІ́КАРІВ, рева, реве.
Прикм. до лі́кар.
Зім'явши в долоні лікарів рецепт, кинув [ключник] його до рова (І. Франко);
Леонід, проходячи повз ліжко до Лялиної кімнати, затримався на мить поглядом на лікаревому зморшкуватому обличчі (О. Гончар);
// Пов'язаний з діяльністю лікаря.
– Ні, не пособить лікареве гоїння! – думала Гаїнка (Б. Грінченко).
Словник української мови (СУМ-20)