лікарів
ЛІ́КАРІВ, рева, реве. Прикм. до лі́кар.
Зім’явши в долоні лікарів рецепт, кинув [ключник] його до рова (Фр., II, 1950, 283);
Лікареве обличчя прибрало поважного вигляду (Коцюба, Нові береги, 1959, 398);
// Пов’язаний з діяльністю лікаря.
— Ні, не пособить лікареве гоїння! — думала Гаїнка (Гр., II, 1963, 489).
Словник української мови (СУМ-11)