лікарювати
ЛІКАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., розм.
1. Займатися лікарською практикою, працювати лікарем.
Демид переїхав у город і почав лікарювати (Гр., II, 1963, 159);
Він поїхав лікарювати в глибоку провінцію та так і застряв у нашому містечку (Збан., Ліс. красуня, 1955, 91).
2. Те саме, що лікува́ти.
Потім її стала [Маріула] вчити І лікарювати, Які трави, що од чого (Шевч., І, 1951, 372).
Словник української мови (СУМ-11)