лікувати
ЛІКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.
1. кого. Застосовувати ліки та інші засоби для припинення чийогось захворювання.
Говорили, що Руданський лікував тут хворих і ходив по цих завулках і по цих ось горах (Д. Білоус);
І як же ти волієш лікувати їх [хворих]? Мікстурами? Таблетками? Чи правилами? (О. Бердник);
Під час війни, чоловіче, коли я служив добровольцем в армії Сполучених Штатів, ми лікували і своїх поранених, і німецьких (І. Білик);
* Образно. Час все лікує (прислів'я);
// Застосовувати ліки та інші засоби для припинення захворювання якого-небудь органа.
Мусив Корній лікувати свій зуб одинцем (О. Гончар);
Ти вбираєш у себе принесені вітерцем пахощі лугу, які зціляють і лікують серце (Є. Гуцало);
* Образно. Коли на суді сказав, як мене “лікували”, суддя не повірив: Не зводьте наклеп на наші органи (А. Дімаров).
2. що і без дод. Вживати заходів для припинення якого-небудь захворювання.
Всі в місті поважали лікарів, які лікували скарлатини, дифтерити, апендицити (О. Іваненко).
Словник української мови (СУМ-20)