лікувати

ЛІКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.

1. кого. Застосовувати ліки та інші засоби для припинення чийогось захворювання.

Говорили, що Руданський лікував тут хворих і ходив по цих завулках і по цих ось горах (Д. Білоус);

І як же ти волієш лікувати їх [хворих]? Мікстурами? Таблетками? Чи правилами? (О. Бердник);

Під час війни, чоловіче, коли я служив добровольцем в армії Сполучених Штатів, ми лікували і своїх поранених, і німецьких (І. Білик);

* Образно. Час все лікує (прислів'я);

// Застосовувати ліки та інші засоби для припинення захворювання якого-небудь органа.

Мусив Корній лікувати свій зуб одинцем (О. Гончар);

Ти вбираєш у себе принесені вітерцем пахощі лугу, які зціляють і лікують серце (Є. Гуцало);

* Образно. Коли на суді сказав, як мене “лікували”, суддя не повірив: Не зводьте наклеп на наші органи (А. Дімаров).

2. що і без дод. Вживати заходів для припинення якого-небудь захворювання.

Всі в місті поважали лікарів, які лікували скарлатини, дифтерити, апендицити (О. Іваненко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лікувати — лікувати і лічити – не синоніми В українській літературній мові дієслова лікувати і лічити розрізняються значенням, здатністю вступати у зв’язки з іншими лексемами, а також мають свій ряд споріднених слів. То тільки суржик не бачить відмінностей між ними. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. лікувати — лікува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. лікувати — Виліковувати, гоїти, вигоювати, ЗЦІЛЯТИ, ур. цілити, р. курувати, лікарювати, етн. відшіптувати; п-к -УЮЧИЙ, що лікує, здатний вилікувати, лікар, лікувальний, гойний, цілющий, для лікування, (- трави) лікарський, (лікар) закріплений, відповідальний, родинний. Словник синонімів Караванського
  4. лікувати — [л'ікуватие] -уйу, -уйеиш Орфоепічний словник української мови
  5. лікувати — -ую, -уєш, недок. 1》 перех. Застосовувати ліки та інші засоби для припинення чийогось захворювання. || Застосовувати ліки та інші засоби для припинення захворювання якого-небудь органа. 2》 перех. і без додатка. Вживати заходів для припинення якого-небудь захворювання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. лікувати — Ую, -уєш, недок. Повчати, наставляти. А що ти мене лікуєш? Ти зі своїм життям розберись. Словник сучасного українського сленгу
  7. лікувати — ВИЛІКО́ВУВАТИ (лікуючи, позбавляти когось хвороби, робити здоровим), ОЗДОРОВЛЯ́ТИ, ОЗДОРО́ВЛЮВАТИ, ЗЦІЛЯ́ТИ рідко, ЗЛІ́ЧУВАТИ рідко, ЦІЛИ́ТИ розм. рідко, ВИХО́ДЖУВАТИ розм., ВІДХО́ДЖУВАТИ розм.; ВИГО́ЮВАТИ (перев. про рану, виразку тощо). — Док. Словник синонімів української мови
  8. лікувати — Лікува́ти, -ку́ю, -ку́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. лікувати — ЛІКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. перех. Застосовувати ліки та інші засоби для припинення чийогось захворювання. Коли Пушкін хворів на малярію, його лікував Рудиківський (Матеріали.. охор. здоров’я.., 1957, 23); — Оце ти так трудящих лікуєш? (Тют. Словник української мови в 11 томах