лікувати

ЛІКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.

1. перех. Застосовувати ліки та інші засоби для припинення чийогось захворювання.

Коли Пушкін хворів на малярію, його лікував Рудиківський (Матеріали.. охор. здоров’я.., 1957, 23);

— Оце ти так трудящих лікуєш? (Тют., Вир, 1964, 67);

*Образно. Час все лікує (Укр.. присл.., 1955, 274);

// Застосовувати ліки та інші засоби для припинення захворювання якого-небудь органа.

Мусив Корній лікувати свій зуб одинцем (Гончар, Тронка, 1963, 67);

*Образно. Зникають чорні попелища в краю, обпаленім вогнем, — то воля партії найвища лікує рани день за днем (Уп., Вітчизна миру, 1951, 57).

2. перех. і без додатка. Вживати заходів для припинення якого-небудь захворювання.

Всі в місті поважали лікарів, які лікували скарлатини, дифтерити, апендицити (Ів., Вел. очі, 1956, 30).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лікувати — лікувати і лічити – не синоніми В українській літературній мові дієслова лікувати і лічити розрізняються значенням, здатністю вступати у зв’язки з іншими лексемами, а також мають свій ряд споріднених слів. То тільки суржик не бачить відмінностей між ними. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. лікувати — лікува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. лікувати — Виліковувати, гоїти, вигоювати, ЗЦІЛЯТИ, ур. цілити, р. курувати, лікарювати, етн. відшіптувати; п-к -УЮЧИЙ, що лікує, здатний вилікувати, лікар, лікувальний, гойний, цілющий, для лікування, (- трави) лікарський, (лікар) закріплений, відповідальний, родинний. Словник синонімів Караванського
  4. лікувати — [л'ікуватие] -уйу, -уйеиш Орфоепічний словник української мови
  5. лікувати — -ую, -уєш, недок. 1》 перех. Застосовувати ліки та інші засоби для припинення чийогось захворювання. || Застосовувати ліки та інші засоби для припинення захворювання якого-небудь органа. 2》 перех. і без додатка. Вживати заходів для припинення якого-небудь захворювання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. лікувати — ЛІКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. кого. Застосовувати ліки та інші засоби для припинення чийогось захворювання. Говорили, що Руданський лікував тут хворих і ходив по цих завулках і по цих ось горах (Д. Білоус); І як же ти волієш лікувати їх [хворих]?... Словник української мови у 20 томах
  7. лікувати — Ую, -уєш, недок. Повчати, наставляти. А що ти мене лікуєш? Ти зі своїм життям розберись. Словник сучасного українського сленгу
  8. лікувати — ВИЛІКО́ВУВАТИ (лікуючи, позбавляти когось хвороби, робити здоровим), ОЗДОРОВЛЯ́ТИ, ОЗДОРО́ВЛЮВАТИ, ЗЦІЛЯ́ТИ рідко, ЗЛІ́ЧУВАТИ рідко, ЦІЛИ́ТИ розм. рідко, ВИХО́ДЖУВАТИ розм., ВІДХО́ДЖУВАТИ розм.; ВИГО́ЮВАТИ (перев. про рану, виразку тощо). — Док. Словник синонімів української мови
  9. лікувати — Лікува́ти, -ку́ю, -ку́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)