лікувати
ВИЛІКО́ВУВАТИ (лікуючи, позбавляти когось хвороби, робити здоровим), ОЗДОРОВЛЯ́ТИ, ОЗДОРО́ВЛЮВАТИ, ЗЦІЛЯ́ТИ рідко, ЗЛІ́ЧУВАТИ рідко, ЦІЛИ́ТИ розм. рідко, ВИХО́ДЖУВАТИ розм., ВІДХО́ДЖУВАТИ розм.; ВИГО́ЮВАТИ (перев. про рану, виразку тощо). — Док.: ви́лікувати, ви́лічити, оздорови́ти, зціли́ти, злічи́ти, ви́ходити, відходи́ти, відвола́ти розм. відволо́дати заст. ви́гоїти. — Щоб вилікувати хворобу, треба дійти її причини (І. Франко); Регулярні заняття фізичними вправами й гартування організму оздоровляють його (з журналу); Відходжували, зціляли Катрусю лікарі в Дубно (Ю. Мельничук); Як добре слово треба нам у радості і в горі. Як зогріває і цілить воно в такі хвилини (П. Дорошенко); — Вона, Денисе Івановичу,.. виходжувала навіть таких, які однією ногою в могилі стояли (М. Стельмах); Бабусю Настю поховали І ледве-ледве одволали Трохима діда (Т. Шевченко); — Прісько, моя голубко, визволяй нас із біди! Одволодай мою дитину єдину (Ганна Барвінок). — Пор. лікува́ти.
ЛІКУВА́ТИ (застосовувати будь-які медичні засоби для припинення захворювання), ЛІЧИ́ТИ рідко, ЛІКАРЮВА́ТИ розм., ГО́ЇТИ розм. рідше, КОРУВА́ТИ діал., КУРУВА́ТИ діал. — Док.: полічи́ти. Доктор вивчив пацієнтку і вирішив лікувати її самогіпнозом (Ю. Смолич); Доктор Фішер лічив хворих із сорок літ (О. Маковей); Три дні полічили, а там сказали, що умер багатир (Словник Б. Грінченка); Об'явіть, будь ласка, землякам, чи не схоче хто у нас (у Миргороді) лікарювати (В. Самійленко); Дід пам'ятав, як його одного разу, ще замолоду, побито... Дак тоді гоїв його Гарасим Савчук — ото був превеликий знахар! (Б. Грінченко); Се (істерія) річ не така-то страшна, хоч і загайна, бо корувати її треба гігієною та водою (Леся Українка); Пішла баба і куди! Як свята курує; Пройшло уже кілька літ, Ба, і ксьондз хорує (С. Руданський). — Пор. виліко́вувати.
Значення в інших словниках
- лікувати — лікувати і лічити – не синоніми В українській літературній мові дієслова лікувати і лічити розрізняються значенням, здатністю вступати у зв’язки з іншими лексемами, а також мають свій ряд споріднених слів. То тільки суржик не бачить відмінностей між ними. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- лікувати — лікува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- лікувати — Виліковувати, гоїти, вигоювати, ЗЦІЛЯТИ, ур. цілити, р. курувати, лікарювати, етн. відшіптувати; п-к -УЮЧИЙ, що лікує, здатний вилікувати, лікар, лікувальний, гойний, цілющий, для лікування, (- трави) лікарський, (лікар) закріплений, відповідальний, родинний. Словник синонімів Караванського
- лікувати — [л'ікуватие] -уйу, -уйеиш Орфоепічний словник української мови
- лікувати — -ую, -уєш, недок. 1》 перех. Застосовувати ліки та інші засоби для припинення чийогось захворювання. || Застосовувати ліки та інші засоби для припинення захворювання якого-небудь органа. 2》 перех. і без додатка. Вживати заходів для припинення якого-небудь захворювання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- лікувати — ЛІКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. кого. Застосовувати ліки та інші засоби для припинення чийогось захворювання. Говорили, що Руданський лікував тут хворих і ходив по цих завулках і по цих ось горах (Д. Білоус); І як же ти волієш лікувати їх [хворих]?... Словник української мови у 20 томах
- лікувати — Ую, -уєш, недок. Повчати, наставляти. А що ти мене лікуєш? Ти зі своїм життям розберись. Словник сучасного українського сленгу
- лікувати — Лікува́ти, -ку́ю, -ку́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- лікувати — ЛІКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. перех. Застосовувати ліки та інші засоби для припинення чийогось захворювання. Коли Пушкін хворів на малярію, його лікував Рудиківський (Матеріали.. охор. здоров’я.., 1957, 23); — Оце ти так трудящих лікуєш? (Тют. Словник української мови в 11 томах