лікувати

лікувати і лічити – не синоніми

В українській літературній мові дієслова лікувати і лічити розрізняються значенням, здатністю вступати у зв’язки з іншими лексемами, а також мають свій ряд споріднених слів. То тільки суржик не бачить відмінностей між ними.

Лікувати – застосовувати ліки та інші засоби припинення болю, захворювання. Лікують різні органи – серце, печінку, зуби; лікують антибіотиками, пігулками, травами, ультразвуком, гіпнозом; лікують добре чи погано...

Спільнокореневими тут є слова лікар, ліки, лікувальний, лікування, лікуватися, лікарня.

Лічити – називати послідовно числа, вести підрахунки, рахувати. Згадаймо Шевченкове: “Лічу в неволі дні і ночі й лік забуваю”. Лічимо гроші, присутніх, машини, вагони; лічимо до двох, до тисячі; лічимо на пальцях, на арифмометрі; лічимо поволі, швидко, уважно, без похибки. Вживаємо вислів лічити хвилини (години, дні), коли стежимо за часом, чекаючи кого-, чого-небудь. Кажуть: “ребра полічили”, коли били (чи побили) когось. Лічити пов’язане зі словом лік, яке виступає у сполученні без ліку, а також у складі прислівника (безліч разів).

А чому плутаємо лікувати і лічити? Та тому, наголошує довідник “Антисуржик”, що в російській мові є дієслово лечить у значенні “лікувати”, яке близькозвучне з українським лічити. Але це слова двох різних мов! Принагідно зупинимося на похідних від лікувати – прикметниках лікарський, лікувальний, лікарняний. “Лікарська косметика під наглядом досвідчених фахівців” – бачимо табличку на дверях медичного закладу. “На околиці міста стояло кілька лікарських будинків” – пише газета.

В обох цих фразах названі прикметники пантеличать того, хто читає їх, а не пояснюють. Лікарський – який належить лікареві (лікарський халат) або такий, що стосується його діяльності (лікарський огляд). Лікувальний указує на оздоровчі, збудливі, гамівні властивості, тобто має зв’язок з поняттями ліки, лікувати: “Ромашка і чебрець – рослини лікувальні” (з живих уст). А слово лікарняний виражає належність лікарні (лікарняний персонал).

Тому треба було на табличці написати: “лікувальна косметика”, бо тут мають на увазі ті процедури, що лікують, а не медиків, які проводять їх. У другій фразі годилося б ужити “лікарняні будинки”, адже мова йде про споруди, котрі в розпорядженні лікарні.

Маємо також знати, що, крім лікарський, лікувальний і лікарняний, є ще прикметник лікарський (з наголосом на другому складі). Він відповідає російському лекарственный: “Ще на світанку своєї історії людина збирала й використовувала для лікування деякі лікарські рослини” (“Ботанічний журнал”).

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лікувати — лікува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. лікувати — Виліковувати, гоїти, вигоювати, ЗЦІЛЯТИ, ур. цілити, р. курувати, лікарювати, етн. відшіптувати; п-к -УЮЧИЙ, що лікує, здатний вилікувати, лікар, лікувальний, гойний, цілющий, для лікування, (- трави) лікарський, (лікар) закріплений, відповідальний, родинний. Словник синонімів Караванського
  3. лікувати — [л'ікуватие] -уйу, -уйеиш Орфоепічний словник української мови
  4. лікувати — -ую, -уєш, недок. 1》 перех. Застосовувати ліки та інші засоби для припинення чийогось захворювання. || Застосовувати ліки та інші засоби для припинення захворювання якого-небудь органа. 2》 перех. і без додатка. Вживати заходів для припинення якого-небудь захворювання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. лікувати — ЛІКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. кого. Застосовувати ліки та інші засоби для припинення чийогось захворювання. Говорили, що Руданський лікував тут хворих і ходив по цих завулках і по цих ось горах (Д. Білоус); І як же ти волієш лікувати їх [хворих]?... Словник української мови у 20 томах
  6. лікувати — Ую, -уєш, недок. Повчати, наставляти. А що ти мене лікуєш? Ти зі своїм життям розберись. Словник сучасного українського сленгу
  7. лікувати — ВИЛІКО́ВУВАТИ (лікуючи, позбавляти когось хвороби, робити здоровим), ОЗДОРОВЛЯ́ТИ, ОЗДОРО́ВЛЮВАТИ, ЗЦІЛЯ́ТИ рідко, ЗЛІ́ЧУВАТИ рідко, ЦІЛИ́ТИ розм. рідко, ВИХО́ДЖУВАТИ розм., ВІДХО́ДЖУВАТИ розм.; ВИГО́ЮВАТИ (перев. про рану, виразку тощо). — Док. Словник синонімів української мови
  8. лікувати — Лікува́ти, -ку́ю, -ку́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. лікувати — ЛІКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. перех. Застосовувати ліки та інші засоби для припинення чийогось захворювання. Коли Пушкін хворів на малярію, його лікував Рудиківський (Матеріали.. охор. здоров’я.., 1957, 23); — Оце ти так трудящих лікуєш? (Тют. Словник української мови в 11 томах