лікувати
ЛІКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.
1. перех. Застосовувати ліки та інші засоби для припинення чийогось захворювання.
Коли Пушкін хворів на малярію, його лікував Рудиківський (Матеріали.. охор. здоров’я.., 1957, 23);
— Оце ти так трудящих лікуєш? (Тют., Вир, 1964, 67);
*Образно. Час все лікує (Укр.. присл.., 1955, 274);
// Застосовувати ліки та інші засоби для припинення захворювання якого-небудь органа.
Мусив Корній лікувати свій зуб одинцем (Гончар, Тронка, 1963, 67);
*Образно. Зникають чорні попелища в краю, обпаленім вогнем, — то воля партії найвища лікує рани день за днем (Уп., Вітчизна миру, 1951, 57).
2. перех. і без додатка. Вживати заходів для припинення якого-небудь захворювання.
Всі в місті поважали лікарів, які лікували скарлатини, дифтерити, апендицити (Ів., Вел. очі, 1956, 30).
Словник української мови (СУМ-11)