ліпитися
ЛІПИ́ТИСЯ, ліплю́ся, лі́пишся; мн. лі́пляться; недок.
1. Чіплятися, приклеюватися до чого-небудь.
З сухим шерхотом услід за каретою летіло листя, ліпилося до вузеньких віконець (Б. Левін);
Грязюка ліпилася на коштовну одіж, заліплювала дорогу зброю, але Ярослав того не помічав, їхав попереду, на нього не бризкав ніхто (П. Загребельний);
// Щільно тулитися, прилягати до чого-небудь.
Рядок [у листі] ліпиться до рядка (Ю. Яновський);
На місцях, які поглинає Гора, стояли раніше хижі й землянки ремісників, всяких кузнеців [ковалів], скудельників, гончарів, вони ліпились до стін Гори, працювали на неї (С. Скляренко);
Тимко сідає на лаву, а Марко ліпиться до одвірка (Григорій Тютюнник);
Будинки напирали один на одного, а халупки ліпилися до них (Б. Харчук).
2. Розміщуватися, розташовуватися на невеликому або незручному місці.
Слова його були прості, звичайні, .. але найкращі для тружеників і мучеників землі, які ліпилися на ослонах і вікнах, на порозі й помості дворянського палацу (М. Стельмах);
Звуки оркестру розтривожили громаду вороння, що ліпилась на кленах та липах біля Михайлівської церкви (Ю. Збанацький);
// перен. Бути розташованим на невеликому або незручному місці (про неживі предмети).
А по стрімких шпичастих горах праворуч від дороги ліпляться біленькі хатинки сельця [сільця] (М. Коцюбинський);
Круглі низенькі хатки із цегли-сирцю ліпилися в ущелинах, попід скелями або на крем'янистих берегах каламутних струмків (В. Малик);
По згір'ях у густих садках ліпилися хатки, здебільшого вони чорніли вибитими вікнами (Ю. Мушкетик);
// до кого – чого, перен., зневажл. Намагатися стати близьким; хилитися.
Відірвався [Гузир] від селян-бідаків, а до багачів, як не ліпився, та так і не встиг приліпитись (С. Чорнобривець);
Як інколи важко відчувати, що ліпишся до чужого гнізда (О. Іваненко).
3. звичайно 3 ос. Створюватися, робитися з в'язкого, пластичного матеріалу.
Скульптурки ліпилися з глини і зображували людей, тварин, житла, транспортні засоби (з наук.-попул. літ.).
4. Пас. до ліпи́ти.
Величезна охота – піти до кухні і там власними очима дивитися, як ліпляться .. його улюблені пироги (І. Франко);
* Образно. Окинув поглядом її розкішну постать і подумав, що саме такі форми можуть ліпитись хіба що на попівських пирогах (Ю. Збанацький).
Словник української мови (СУМ-20)