ліпка

ЛІ́ПКА, и, ж., рідко.

Те саме, що лі́плення 2.

Я блукав містом своєї юності, марно відшукуючи в нових кварталах знайому ліпку на фронтонах будинків, – географія втрачена (В. Стус);

Думало [пацюченя] ще, як би то побігти по стелі, пробувало лапками вчепитися за фігурну ліпку й доскочити до вентилятора (І. Карпа);

Іноді для виділення окремих деталей на Закарпатті використовували синій колір, пластичну ліпку і навіть розпис (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. ліпка — лі́пка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. ліпка — -и, ж. Те саме, що ліплення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ліпка — лі́пка → липка  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. ліпка — ЛІ́ПКА, и, ж. Те саме, що лі́плення. Офіційна сановитість, мундир.. затіняють головне в портреті — обличчя, яке, незважаючи на грамотну ліпку, — психологічно невиразне (Мист., 3, 1953, 7); Для портретів його [Т.  Словник української мови в 11 томах