ліпше
ЛІ́ПШЕ.
1. Присл. до лі́пший.
Набування премудрості – як же це ліпше від золота, набування ж розуму – добірніше від срібла! (Біблія. Пер. І. Огієнка);
Риба шука – де глибше, а чоловік – де ліпше (прислів'я);
Я знав, що їх вигнало на той горб – хотіли розгледітися, де ліпше ставити ловчі сіті (Валерій Шевчук);
// у знач. присудк. сл. Про поліпшення стану хворого.
Тепер мені ліпше, і я знов можу ходити сама (Леся Українка);
Він бореться зі смертю як правдивий лев.. Завтра йому стане ліпше, побачиш, брате (Г. Пагутяк).
2. у знач. част. Уживається для підкреслення переваги якоїсь дії.
Напасників у кожній хаті зустрічали косами й топірцями, кожний волів ліпше померти, ніж віддати свою матір, братів і сестер на наругу (з переказу);
[Лев:] От ліпше заберуся до роботи, як маю тут жувати клоччя! (Леся Українка);
От, іноді приходить думка: нащо ти живеш? Чи не ліпше було б покінчити? Ліпше (У. Самчук).
Словник української мови (СУМ-20)