ліпший
ЛІ́ПШИЙ, а, е.
Вищ. ст. до до́брий 1 і га́рний 1, 2, 4; кращий.
Настануть ліпші часи, ми ще повернемося сюди і запитаємо в антів: як сміли противитися нам, аварам? (Д. Міщенко);
Терехівці спершу думали, що [Люда] десь ліпшу партію має, а потім злостились: вельми горда, принца чекає... (В. Дрозд);
Жінка відповідає: – Хто сильніший, той ліпший (з легенди);
Коли люди до тебе добрі, а ти будь ліпший (Номис);
Ліпші учні мали право сидіти в перших лавках, слабші сиділи дальше (І. Крип'якевич).
Словник української мови (СУМ-20)