лісковий

ЛІСКО́ВИЙ, а, е, діал.

Прикм. до лі́ска³.

Живо рухаючи білими вусиками, скочила [мишка] на лісковий корч (І. Франко);

Це був найкріпший парубок на все село. Горіх між пальцями лісковий роздушував (Г. Хоткевич);

Торішні барабулі [картопля] скінчилися, а на сьогорічні в Дарусі неврожай, такі дрібні, як ліскові горіхи (М. Матіос);

// Зробл. з ліски.

Он село вози маже, буди на ліскові обручі з ряден напинає (У. Самчук).

Значення в інших словниках

1. лісковий — ліско́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. лісковий — -а, -е, діал. Прикм. до ліска III. || Зробл. з ліски.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лісковий — ліско́вий: ◊ ліско́вий горіх → горіх  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. лісковий — ЛІСКО́ВИЙ, а, е, діал. Прикм. до лі́ска³. Живо рухаючи білими вусиками, скочила [мишка] на лісковий корч (Фр., VI, 1951, 149); // Зробл. з ліски. Узяв дід ціпок лісковий.., закурив люлечку на дорогу та і шкандибає лісом (Козл., Мандрівники, 1946, 41).  Словник української мови в 11 томах
5. лісковий — Ліско́вий, -а, -е Изъ орѣшника. Вирізав ліскову палічку. Харьк. у. Лісковий оріх. Желех. Загорожу курінь лісковий. Щог. Сл. 58.  Словник української мови Грінченка