лісництво
ЛІСНИ́ЦТВО, а, с.
Ділянка лісу як господарська одиниця, а також установа, що відає цією ділянкою.
Він [Василь] деякий час спокійно працював у лісництві (О. Бердник);
Наприкінці двадцятих років саме Василь виписав у лісництві деревини на нову хату моєму батькові (В. Дрозд);
До Германівського лісництва Дяков приїхав не циганською кибиткою, а верхи в сідлі (В. Шкляр);
Ми тихо зібралися і .. пішки вирушили вузькоколійкою до найближчого лісництва (І. Карпа);
// Господарські будівлі цієї установи.
Минули лісництво і, грузнучи у глибокому піску, вийшли на дорогу, яка вела через урочище до села, що біліло своїми хатами на зелених пагорбах (М. Руденко);
Машина під'їжджала лісовою дорогою до якогось хутора на галявині, мабуть, лісництва (В. Нестайко).
Словник української мови (СУМ-20)