лісництво
ЛІСНИ́ЦТВО, а, с. Ділянка лісу як господарська одиниця, а також установа, що відає цією ділянкою.
У Голосієвському лісництві (під Києвом) виявлено 7 природних гібридів горіха (Колг. енц.. І, 1956, 299);
Хіба ми забули, як ранньою весною лісництво відпустило бідноті сто дерев. А одержала біднота ті дерева? Ні, не одержала (Шиян, Баланда, 1957, 118);
Любила [Улянка] їздити., оглядати лісництво, бувати, на заготівлі лісу (Донч., IV, 1957, 115);
// Господарські будівлі цієї установи.
Прислухалася [Олена] до шелесту ясенів біля воріт лісництва (Вільде, Сестри.., 1958, 12).
Словник української мови (СУМ-11)