Словник української мови у 20 томах

літком

ЛІ́ТКОМ, присл., розм.

Те саме, що влі́тку.

Як літком немає Мотрі дома, – баба зварить йому їстки, догляне, й нагодує, й спати положить (Панас Мирний);

Князь-отець поклав літком ногу в стремена у бій з Лестьком (К. Гриневичева).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. літком — лі́тком прислівник влітку незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
  2. літком — присл., розм. Влітку, літом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. літком — ВЛІ́ТКУ (УЛІ́ТКУ) (літньою порою), ЛІ́ТОМ, ЛІ́ТКОМ розм., ВЛІ́ТІ (УЛІ́ТІ) розм. Мати влітку часто спала або на горищі, або під відкритим небом на даху веранди (О. Гончар); Улітку наша річка обміліла (М.  Словник синонімів української мови
  4. літком — Літком нар. Лѣтомъ. Літком немає Мотрі дома. Мир. ХРВ. 25.  Словник української мови Грінченка