ліфчик
ЛІ́ФЧИК, а, ч.
Предмет дитячої або жіночої білизни, який облягає груди.
Лукерка переполоскала білизну і тепер прала всякий дріб'язок: занавіски, ліфчики, рушнички (Григорій Тютюнник);
Того ж дня Майка побігла на місцевий базар, передивилася купу трусів і ліфчиків, засумувала: не те, не те (Люко Дашвар).
Словник української мови (СУМ-20)