ліфчик
ЛІ́ФЧИК, а, ч.
1. Предмет дитячої або жіночої білизни, який облягає груди.
Вона швидко натягла панчохи, взула черевички і наділа ліфчик (Забіла, Катруся.., 1955, 4);
Лукерка.. прала всякий дріб’язок: занавіски, ліфчики, рушники (Тют., Вир, 1964, 127).
2. Зменш. до ліф.
Словник української мови (СУМ-11)