мавпячий

МА́ВПЯЧИЙ, а, е.

Прикм. до ма́впа 1.

Ви знаєте, що ця макака, вірніше, цей макак у їхньому невеличкому мавпячому середовищі отак, у клітці, займає не останнє становище? (А. Кокотюха);

Плодами баобаба ласують мавпи, і тому баобаб називають мавпячим деревом (з навч. літ.);

// Зробл., пошитий із хутра мавпи.

В неї мавпяча шубка і гроші, І лискуча машина, і дача... (Д. Білоус);

// Такий, як у мавпи (у 1 знач.).

Гайдамака почув нелюдські крики, .. ще встигло око вхопити, як відставник кинувся, волаючи не своїм голосом, до дерева і не по літах швидко, з мавпячою спритністю подерся між гілляками вгору... (О. Гончар);

Це був той самий [офіцер], що приїжджав до літака, – в'юнкий, миршавенький, з маленьким мавпячим лицем (Ю. Бедзик).

Значення в інших словниках

1. мавпячий — ма́впячий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. мавпячий — Мавпиний.  Словник синонімів Караванського
3. мавпячий — -а, -е. Прикм. до мавпа 1). || Зробл., пошитий із хутра мавпи. || Такий, як у мавпи (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. мавпячий — Ма́впячий, -ча, -че  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. мавпячий — МА́ВПЯЧИЙ, а, е. Прикм. до ма́впа 1. Мавпячий сон дуже чуткий, при найменшому шарудінні вони прокидаються (Веч. Київ, 3 Х 1957, 4); Плодами [баобаба] ласують мавпи, і тому баобаб називають мавпячим деревом (Фіз. геогр., 5, 1956, 139); // Зробл.  Словник української мови в 11 томах