мавчин

МА́ВЧИН, а, е.

Прикм. до ма́вка; належний мавці.

Вiн бачив, як на спинку стiльця перед дзеркалом м'яко впала квiтчаста сукня, .. тонкi, мов мавчина пряжа, панчохи (Ю. Мушкетик);

Мавчине кохання дійсно було жертовним, бо злі прокльони Килини перетворили її на вербу, яку запалив яскравим вогнищем Перелесник, щоб врятувати її від гострої сокири (з навч. літ.).