магнатка

МАГНА́ТКА, и, ж.

Жін. до магна́т.

Сивi парики на магнатах та магнатках були перетасованi з оксамитовими колоритними шапками чудернацьких фасонiв (І. Нечуй-Левицький);

Була це велика, хоч, мабуть, не дуже-то щаслива пані. Забувалося про недостачі в одязі, в декораціях і в оркестрі, бачилося гарну й достойну магнатку... (Б. Лепкий);

В числі гостей була .. навіть мадам Шило, яка трималася перед блискучими магнатками настільки скромно та поштиво, що вони спершу були прийняли її за прислугу (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. магнатка — магна́тка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. магнатка — -и, розм. Жін. до магнат.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. магнатка — МАГНА́ТКА, и, ж. Жін. до магна́т. В числі гостей була.. навіть мадам Шило, яка трималася перед блискучими магнатками настільки скромно та поштиво, що вони спершу були прийняли її за прислугу (Гончар, Таврія.., 1957, 186).  Словник української мови в 11 томах