магнезія
МАГНЕ́ЗІЯ, ї, ж., хім.
Білий пухкий порошок – окис або сіль магнію.
Старанно натерши руки магнезією, щоб не ковзались по холодному металу, вона підійшла до снаряда (з наук.-попул. літ.);
// Такий порошок, застосовуваний як препарат для лікування.
– Щось з тобою, Іване, сталося? – сказала. – Якийсь ти... Ну, не розберу який. – Такий, як і був. Хвороби мене не беруть, і магнезію мені не доводиться пити (Ю. Мушкетик);
Мені тепер роблять лише дві вечірні ін'єкції – магнезію і вітаміни (Ю. Іздрик).
Словник української мови (СУМ-20)