магнесин
МАГНЕСИ́Н, а, ч., техн.
Безконтактний перетворювач кутового положення вала машини або приводу на електричний сигнал, що застосовують у системах дистанційного керування та контролю.
У схемах синхронного зв'язку використовують магнітоелектричні машини – магнесини (з наук.-техн. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)