магнетизація
МАГНЕТИЗА́ЦІЯ, ї, ж.
1. фіз. Процес набування магнетизму (у 1 знач.).
Зміна температури призводить до змінення магнітної сприйнятливості графіту, або ступеню, до якого реагує його магнетизація у прикладеному магнітному полі (з наук. літ.);
Інтенсивну магнетизацію можна викликати інтенсивним випромінюванням, після чого вона стає надзвичайно ємнісним джерелом енергії (з наук.-попул. літ.).
2. перен. Дія за знач. магнетизува́ти.
Моральна магнетизація співрозмовника.
Словник української мови (СУМ-20)