магнетизер

МАГНЕТИЗЕ́Р, а, ч., заст.

Той, хто магнетизує, вміє магнетизувати (у 3 знач.); гіпнотизер.

Усюди стали роз'їжджати мандрівні “магнетизери” , дивуючи публіку незвичайними явищами, які відбувалися нібито за допомогою властивої їм сили “особистого магнетизму” (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. магнетизер — магнетизе́р іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. магнетизер — -а, ч. Той, хто володіє магнетизмом (у 3 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. магнетизер — Магнетизе́р, -зе́ра; -зе́ри, -рів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)