магнетизер
МАГНЕТИЗЕ́Р, а, ч., заст.
Той, хто магнетизує, вміє магнетизувати (у 3 знач.); гіпнотизер.
Усюди стали роз'їжджати мандрівні “магнетизери” , дивуючи публіку незвичайними явищами, які відбувалися нібито за допомогою властивої їм сили “особистого магнетизму” (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- магнетизер — магнетизе́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- магнетизер — -а, ч. Той, хто володіє магнетизмом (у 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- магнетизер — Магнетизе́р, -зе́ра; -зе́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)