магнетизер
магнетизе́р
-а, ч.
Той, хто володіє магнетизмом (у 3 знач.).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- магнетизер — магнетизе́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- магнетизер — МАГНЕТИЗЕ́Р, а, ч., заст. Той, хто магнетизує, вміє магнетизувати (у 3 знач.); гіпнотизер. Усюди стали роз'їжджати мандрівні “магнетизери” , дивуючи публіку незвичайними явищами, які відбувалися нібито за допомогою властивої їм сили “особистого магнетизму” (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
- магнетизер — Магнетизе́р, -зе́ра; -зе́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)