1. Орфографічний словник української мови

магнетизер

магнетизе́р

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. магнетизер — -а, ч. Той, хто володіє магнетизмом (у 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. магнетизер — МАГНЕТИЗЕ́Р, а, ч., заст. Той, хто магнетизує, вміє магнетизувати (у 3 знач.); гіпнотизер. Усюди стали роз'їжджати мандрівні “магнетизери” , дивуючи публіку незвичайними явищами, які відбувалися нібито за допомогою властивої їм сили “особистого магнетизму” (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. магнетизер — Магнетизе́р, -зе́ра; -зе́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)