магнетизація

МАГНЕТИЗА́ЦІЯ, ї, ж.

1. фіз. Процес набування магнетизму (у 1 знач.).

Зміна температури призводить до змінення магнітної сприйнятливості графіту, або ступеню, до якого реагує його магнетизація у прикладеному магнітному полі (з наук. літ.);

Інтенсивну магнетизацію можна викликати інтенсивним випромінюванням, після чого вона стає надзвичайно ємнісним джерелом енергії (з наук.-попул. літ.).

2. перен. Дія за знач. магнетизува́ти.

Моральна магнетизація співрозмовника.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. магнетизація — магнетиза́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. магнетизація — -ї, ж. Процес набування властивості магнетизму. Великий тлумачний словник сучасної мови