магнетизація
МАГНЕТИЗА́ЦІЯ, ї, ж.
1. фіз. Процес набування магнетизму (у 1 знач.).
Зміна температури призводить до змінення магнітної сприйнятливості графіту, або ступеню, до якого реагує його магнетизація у прикладеному магнітному полі (з наук. літ.);
Інтенсивну магнетизацію можна викликати інтенсивним випромінюванням, після чого вона стає надзвичайно ємнісним джерелом енергії (з наук.-попул. літ.).
2. перен. Дія за знач. магнетизува́ти.
Моральна магнетизація співрозмовника.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- магнетизація — магнетиза́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- магнетизація — -ї, ж. Процес набування властивості магнетизму. Великий тлумачний словник сучасної мови