1. Словник української мови у 20 томах

магнезія

МАГНЕ́ЗІЯ, ї, ж., хім.

Білий пухкий порошок – окис або сіль магнію.

Старанно натерши руки магнезією, щоб не ковзались по холодному металу, вона підійшла до снаряда (з наук.-попул. літ.);

// Такий порошок, застосовуваний як препарат для лікування.

– Щось з тобою, Іване, сталося? – сказала. – Якийсь ти... Ну, не розберу який. – Такий, як і був. Хвороби мене не беруть, і магнезію мені не доводиться пити (Ю. Мушкетик);

Мені тепер роблять лише дві вечірні ін'єкції – магнезію і вітаміни (Ю. Іздрик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. магнезія — магне́зія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. магнезія — -ї, ж. 1》 Білий пухкий порошок, що являє собою оксид (палена магнезія. В спортивній гімнастиці та важкій атлетиці – порошок для покращання зчеплення спортивного снаряду (брусів перекладини, грифу штанги) з руками спортсмена. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. магнезія — магне́зія окис магнію; білий порошок. Застосовують у медициніу виробництві вогнетривів, магнезіального цементу, будівельних матеріалів. Від назви давньогрецького м. Магнесії. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. Магнезія — Магне́зія, -зії, -зією (м.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. магнезія — МАГНЕ́ЗІЯ, ї, ж. Білий пухкий порошок, що являє собою окис або сіль магнію. Старанно натерши руки магнезією, щоб не ковзались по холодному металу, вона підійшла до снаряда (В ім’я Вітч., 1954, 13); Палена магнезія; Біла магнезія. Словник української мови в 11 томах