магнезія
магне́зія
-ї, ж.
1》 Білий пухкий порошок, що являє собою оксид (палена магнезія. В спортивній гімнастиці та важкій атлетиці – порошок для покращання зчеплення спортивного снаряду (брусів перекладини, грифу штанги) з руками спортсмена.
2》 Гідроксид-карбонат магнію (біла магнезія). Пігулки або рідина – найпоширеніший у світі засіб проти печії та при перших симптомах виразкової хвороби.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- магнезія — магне́зія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- магнезія — МАГНЕ́ЗІЯ, ї, ж., хім. Білий пухкий порошок – окис або сіль магнію. Старанно натерши руки магнезією, щоб не ковзались по холодному металу, вона підійшла до снаряда (з наук.-попул. літ.); // Такий порошок, застосовуваний як препарат для лікування. Словник української мови у 20 томах
- магнезія — магне́зія окис магнію; білий порошок. Застосовують у медициніу виробництві вогнетривів, магнезіального цементу, будівельних матеріалів. Від назви давньогрецького м. Магнесії. Словник іншомовних слів Мельничука
- Магнезія — Магне́зія, -зії, -зією (м.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- магнезія — МАГНЕ́ЗІЯ, ї, ж. Білий пухкий порошок, що являє собою окис або сіль магнію. Старанно натерши руки магнезією, щоб не ковзались по холодному металу, вона підійшла до снаряда (В ім’я Вітч., 1954, 13); Палена магнезія; Біла магнезія. Словник української мови в 11 томах