1. Словник української мови в 11 томах

магнезія

МАГНЕ́ЗІЯ, ї, ж. Білий пухкий порошок, що являє собою окис або сіль магнію.

Старанно натерши руки магнезією, щоб не ковзались по холодному металу, вона підійшла до снаряда (В ім’я Вітч., 1954, 13);

Палена магнезія; Біла магнезія.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. магнезія — магне́зія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. магнезія — -ї, ж. 1》 Білий пухкий порошок, що являє собою оксид (палена магнезія. В спортивній гімнастиці та важкій атлетиці – порошок для покращання зчеплення спортивного снаряду (брусів перекладини, грифу штанги) з руками спортсмена. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. магнезія — МАГНЕ́ЗІЯ, ї, ж., хім. Білий пухкий порошок – окис або сіль магнію. Старанно натерши руки магнезією, щоб не ковзались по холодному металу, вона підійшла до снаряда (з наук.-попул. літ.); // Такий порошок, застосовуваний як препарат для лікування. Словник української мови у 20 томах
  4. магнезія — магне́зія окис магнію; білий порошок. Застосовують у медициніу виробництві вогнетривів, магнезіального цементу, будівельних матеріалів. Від назви давньогрецького м. Магнесії. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. Магнезія — Магне́зія, -зії, -зією (м.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)