мадонна
МАДО́ННА, и, ж.
1. (з великої літери) У католиків – назва матері Христа; Богородиця.
[Орест:] Культ Мадонни і культ дами серця зливались в одно (Леся Українка);
Під стінкою стояв вузенький столик, на зразок вівтарного престолу, і полинялий образ католицької Мадонни, ледь-ледь освітленої лампадкою (О. Довженко);
// Зображення Богородиці.
Перед Мадонною блимаючим світлом блищала свічка (Н. Кобринська);
За туманом цілком пропав її [церкви] білокам'яний фасад, поділений пілястрами на три частини, зі скульптурою Мадонни і Дитини над входом (Ю. Андрухович).
2. Старовинне звертання до жінки в Італії.
Королева .. казала Ф'ямметті щось своє розповісти. “З дорогою душею, мадонно!” – одмовила та, усміхаючись (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо).
3. перен. Жінка, що є втіленням краси, цноти і покірності.
Раптом – ця усмішка мадонни, що могла б приборкати й бувалого в бувальцях лева-зальотника, а не такого пуцьверінка в цих справах, як я (Б. Антоненко-Давидович).
Словник української мови (СУМ-20)