мазепа
МАЗЕ́ПА, и, ч. і ж., лайл.
Про неохайну, грубувату або нерозумну людину.
У нас у селі мазепою лаються: от як дурна людина, чого не зрозуміє, так кажуть: ах ти мазепа! (Сл. Б. Грінченка);
[Харитон:] Як напнеш сірячину – “Ти мужик! Хамло! Мазепа!..” (М. Кропивницький).
Словник української мови (СУМ-20)