Мазепа
(Мазепа-Колединський)
Іван Степанович, 1639(?)-1709, гетьман Лівобережної України з 1687; 1659-1663 служив при дворі пол. короля Яна III Казимира; 1669 вступив на службу до правобережного гетьмана П. Дорошенка, 1674 перейшов до лівобережного гетьмана І. Самойловича; 1682-87 генеральний осавул Війська Запорозького; обраний гетьманом, уклав з рос. урядом Коломацькі статті 1687; меценат освіти і мистецтва (1694 перетворив Києво-Могилянську Колегію в Академію, 1700 заснував Чернігівський колегіум, фундував побудови низки церков у Києві, Чернігові, Переяславі, підтримував творчі зусилля Дмитра Туптала, Стефана Яворського, Іоана Максимовича, Феофана Прокоповича; власні поетичні твори, в тому числі Всі покою щиро прагнуть, Ой горе тій чайці небозі); прагнучи визволити Україну з-під рос. влади, провадив таємні переговори з пол. королем Станіславом Лещинським, а 1708 під час Пн. війни перейшов на бік Карла XII; після поразки шведів у Полтавській битві 1709 подався на еміграцію у турец. володіння; на вимогу Петра I підданий анафемі Рос. Православною Церквою; герой численних творів літератури й мистецтва (Ф. Вольтер, Дж. Байрон, В. Гюґо, О. Пушкін, К. Рилеєв, Ю Словацький, Б. Залеський, Б. Лепкий, В. Сосюра; Ф. Ліст, П. Чайковський; О. Верне, Т. Шевченко, І. Рєпін, О. Архипенко).
Універсальний словник-енциклопедія